Прислів ‘я та поговірки про книги та навчання

Книги – ключ до знань.

Золото добувають із землі, а знання – з книжок.

З ручаїв – ріки, з книжок – знання.

Хліб наснажує тіло, книга – розум.

Книга – міст у світ знань.

Розум без книги, що птах без крил.

З книгою подружишся, розуму наберешся.

Книги читати – усе знати.

Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.

Одна книга тисячі людей навчає.

Книга для дітей, що волога для полів.

Книга не пряник, а дітей до себе манить.

Книгу читають не очима, а розумом.

Книга корисна, коли її читають.

Без хліба легшее прожитии. Аніж без книги.

Книга – світ, книга – серцю привіт.

Дім без книги – день без сонця.

Хороша книга яскравіша за зірку.

Книгу читай, розуму набирай.

Знання – сонце, книга – вікно.

У домі без книги, як без вікон, темно.

З книгою житии – з добром дружити.

Кому книга – розвага. А а кому – навчання.

Нема розумного сусіда – з книгою поговорити.

Книга – твій друг, без неї як без рук.

У Землі супутник – Місяць, у людини – книга.

Книга добру навчить, від від дурного відверне.

Хорошо книга – свято.

Весела книжка – твоя радість.

День без книги – що обід без хліба.

Книга – дзеркало життя.

Книга мала, та серцю люба.

Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.

Молодому книга – крила, старому – кийок.

Книгу прочитав – на крилах полетів.

Письменному книжка в руки.

Грамоти вчиться – завтра знадобиться.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.

Грамотний – видющий і на все тямущий.

Ученому – світ, а невченому – тьма.

Наука в ліс не веде, а а з лісу виводить.

Знайко біжить, а незнайко лежить.